Енергетичні новини

Україна, Азербайджан, Грузія, Литва та Польща в присутності президентів п'яти країн припідписали міжвідомчу угоду про співробітництво в сфері енергетики. Угодою передбачене створення повноцінної юридично-правової бази для реалізації проекту нафтопроводу "Одеса-Броди-Плоцьк-Гданьск" як міжнародного. Документ був підписаний у рамках роботи Вільнюського енергетичного саміту в присутності президентів цих країн. Від України документ підписав перший заступник міністра палива та енергетики Вадим Чупрун.

Договором, зокрема, передбачається створення енергетичного коридору для транспортування вуглеводнів, що добувають на родовищах Каспію, на міжнародний ринок територією Азербайджану, Грузії, України та Польщі. Крім того, країни зобов'язалися досліджувати шляхи посилення безпеки мережі транзиту, у тому числі морських перевезень, і трубопровідних поставок, а також про визначення додаткових джерел і розробку маршрутів поставок і транзиту вуглекислої сировини.

Документ набирає чинності з моменту підписання терміном на 5 років з автоматичним продовженням на 5 років стосовно кожної сторони даної угоди, що не виявила бажання вийти з нього. В угоду можуть вносити зміни окремим протоколом, що буде невід'ємною частиною документа. Будь-яка сторона може вийти з договору шляхом письмового повідомлення дипломатичних каналів інших сторін. У такому випадку, дія угоди втрачає чинність для сторони через 12 міс. після дати повідомлення.

Також був підписаний корпоративний договір між державними нафтовими та нафтотранспортними компаніями Азербайджану, Грузії, Литви, Польщі та України про приєднання до спільного польсько-українського підприємства "Сарматія".

Президент України Віктор Ющенко підкреслив що не бачить серйозних проблем фінансового або комерційного характеру в реалізації проекту Одеса-Броди-Плоцьк-Гданьск. За його словами, у наступному році під час чергової зустрічі щодо цьому питання, повинен бути забезпечений графік реалізації робіт на українській території і вирішені питання фінансових ресурсів і технічної участі країн. Глава Української держави також відзначив, що для України це стратегічний проект, додавши, що реалізація нашою країною подібних проектів є "найіснішою формою євроінтеграції".

Відзначимо, що Казахстан відмовився від участі в проекті Одеса-Броди-Плоцьк-Гданьск, однак, як заявив у Вільнюсі міністр енергетики Казахстану Сават Минбаєв, Казахстан "буде брати участь у діалозі, і при наявності сприятливих умов приймемо відповідне рішення". Минбаєв відзначив, що його країна є виробником досить великого обсягу даної продукції і зацікавлена в комерційно виправданому експорті.

Значна частина вуглеводнів, що добувають у Казахстані, направляється через РФ і каспійський регіон у європейському напрямку, тому Казахстан сьогодні повинен оцінити будь-які можливості потенційного експорту, додав міністр.

Варто вказати, що експерти неодноразово відзначали, що без казахстанської нафти проект будівництва Одеса-Броди до Плоцьку і далі до Гданьска навряд чи буде здійснений. Казахстан неодноразово висловлював підтримку проекту Одеса-Броди, однак замість своєї участі казахська сторона жадає від європейських країн та України, зокрема, доступу до нафтопереробних заводів. Тим часом, європейці поки не готові на такі поступки.

Нагадаємо, що магістральний нафтопровід "Одеса - Броди" побудований в 2001 р. Протягом декількох років він не використався. Наприкінці червня 2004 р. уряд України дозволив використати трубопровід для транспортування російської нафти в реверсному режимі. У цей час, транспортуванням нафти через "Одеса-Броди" у напрямку Одеси займається компанія ТНК-ВР.

Окремо відзначимо, що ініціатива створення єдиного простору видобутку та транзиту енергоресурсів у Центральній і Східній Європі належить Україні. Ющенко неодноразово заявляв об необхідність транспортування каспійської нафти на енергоринок Європи через нафтопровід Одеса-Броди і про свою підтримку ідеї розвитку газопроводу Одеса-Броди-Гданьск.