У пошуках лампи або казка про українського Аладіна

Коли Аладін шукав свою чарівну лампу, він не підозрював, що винесе нагору з-під серця землі. Як і у кожній казці, тут є натяк на істину, адже казки на пустому місці не з’являються. Як і не запалюється на пустому місці світло, а лише після довгих виснажливих пошуків та випробувань…

Історія вилучення (а також очищення, належної обробки та застосування) на землю «крові землі» – нафти, та винаходу першої на світі гасової лампи не менш захоплююча і унікальна, аніж «паломництво» казкового Аладіна.

Витоки

Про «скельну олію, яка витікає з каменю» та її силу згадується уже у 1534, у працях Стефана Фаліміра. У ті часи нафта несе службу на змащуванні коліс, або, у кращому випадку, у лікувальних цілях, і звісно ж, із сучасною її тодішня роль порівнюватись не може – про рівень промисловості не йдеться аж до 18 століття...

Офіційною датою народження нафти (саме як нафти) вважається 1771 рік, коли, копаючи шахту для видобутку солі у Слободі-Рунгунській (Івано-Франківщина), люди замість солі натрапили на глибині 25 метрів на нафтове джерело... Проте, за мірками сьогодення, промисловістю це могло зватися також вельми умовно. Бо, окрім усвідомлення нових можливостей, були необхідні методи обробки, очистки, і донесення її до кожної оселі, а це справа також неабиякого часу та пошуків...

Час цей приходить аж наприкінці 19 століття, і пов’язаний він із іменем Яна Зега, колишнього львівського фармацевта. Український Аладін, людина-легенда, що винесла світло із-під землі. Адже, за оцінкою директора Науково-дослідного інституту нафтогазової промисловості професора Ю. Р. Зарубіна, основи технології, запропонованої Зегом, актуальні і сьогодні.

Винаходи і винахідники

Ян Зег був шукачем, а отже, і винахідником. Бо, коли у 1853 році він подав до намісництва Львова заяву про видачу патенту на очищення нафти хімічним шляхом, це, як свідчать архіви, був далеко не перший із його винаходів. Документи львівського та австрійського архівів говорять: «Винайдення на підставі природної гірської нафти на хімічній основі, що може безпосередньо використовуватися для технічних цілей».

Тут же згадується іще одне ім’я – Гната Лукашевича. Деякі дослідники навіть пов’язують із ним винахід тої таки гасової лампи – так, мовляв, свідчать джерела... Але, якщо поглянути пильніше, то стає очевидною неповноцінність цієї гіпотези: по-перше, Гнат Лукашевич був молодшим Яна Зега на п’ять років, а по-друге, за свідченням сучасників, він був лише помічником у аптеці Міколяша, де, «вільну від праці професійної хвилину присвячував нафті галицькій, чинно Зегові в його праці допомагаючи» (Редактор «Часопису» доктор М. Дундін Васович). Довго чи коротко, Ян Зег і Гнат Лукашевич, отримавши кілька діжок нафти, провели успішний експеримент із її очищення і дистиляції.

Тоді ж на світ з’явилась і перша гасова лампа, що невдовзі освітила не одну перемогу у боротьбі за життя людини на хірургічному столі: товариство «Міколяш, Лукашевич і Зег» укладають угоду із громадською лікарнею у Львові про освітлення її гасовими лампами. Самі лампи майстрував відомий львівський бляхар Адам Братковский. Вже 31 липня 1853 року вночі, при світлі новостворених ламп, було проведено першу хірургічну операцію...

Фактично, суть винаходу Яна Зега зводиться до відносно простого хімічного процесу, внаслідок якого нафта очищується від домішок: спочатку її дистилюють до певного стану, а потім отриману (першу з двох) фракцію змішують із сірчаною кислотою. Після відстоювання верхню частину рідини відокремлюють та очищують гідрооксидом кальцію та водою, в той час, як друга фракція може бути використана для освітлювальних ламп, змащування шкіри, і т. д.

Отже, такий нехитрий ланцюжок взаємодій призвів до наслідків майже революційних. Все геніальне, як відомо, просто, і нерідко найцінніші знахідки трапляються зовсім поруч. Не дивно, що винайдена методика високоякісного очищення нафти, зокрема вдалого використання сірчаної кислоти, здобула належне визнання на міжнародному рівні, і підтвердження цьому – грамота Мюнхенської виставки у 50-их роках 19 століття. Результат – за словами самого винахідника, керосинові лампи «виростали як гриби після дощу і горіли щомиті». Так, чи не кожне нічне вікно Борислава світилося вночі відфільтрованою рідиною, і «з цілого поселення залишилося заледве декілька господарств на окраїнах, котрі байдуже поглядали на те нове керосинове господарювання».

Зворотній бік медалі

Ян Зег продовжив виробництво та продаж гасу у Львові. Але, якщо винахід і приніс йому світового рівня визнання, то навряд те саме можна було сказати про його матеріальний прибуток: аналогічні виробництва швидко виникають у Львові, у Бориславі, та в інших містах. Так, мабуть, заведено, що людині щастить лише раз, і одним випадає талант бути успішним бізнесменом, а іншим – винаходити світло. Зег не став успішним бізнесменом... «...не дивно, що наданим мені привілеєм, говорячи в загальних рисах, я не міг скористатися. Не міг дістати ні капіталу до великого підприємництва, ні людей до праці, радий був, що багато інших співвітчизників з праці та думки моєї отримують користь... Через отримання привілею хотів насправді закріпити за собою свободу вибору місця очистки та продажу очищеного керосину – Але ніколи не мріяв про монополію в тій галузі місцевого промислу… Одні, користуючись чужою працею, здобувають собі щастя, інші, крім праці мозольної, на кожному кроці боротися мусять з різними труднощами у цьому житті».

Проте, труднощі фінансові стали далеко не найбільшою бідою у житті винахідника. Вогонь бо, як відомо, несе не тільки життя і тепло. 12 лютого 1858 року в крамниці Яна Зега сталася пожежа. Вогонь забрав життя його дружини та її молодшої сестри. Після цього винахідник залишає винахідницьку та керосинову діяльність і повертається до заняття фармацевтикою.

Але життя триває, і безкомпромісно нагадує про те, що шоу, попри все, маст гоу он. Минає деякий час, і Ян знову береться за спроби налагодити «нафтову» справу та відродити сімейне життя. У наступному році його крамниця і склад гасу переїздять на іншу вулицю, а шлюб із пані Облочинською приносить йому двох доньок...

У 1875 році Ян Зег перемагає у конкурсі на одержання концесії на створення в Бориславі аптеки, що і здійснив у березні 1876.

Останнім архівним спогадом про галицького Аладіна стає некролог Кур’єра Львівського 29 січня 1897 року: «Я. Зег, власник аптеки в Бориславі, превозніся 26 січня цього року у вічність на 80-му році життя. Покійний був першим в краї, хто зайнявся раціональним очищенням керосину, за що отримав похвальну грамоту на мюнхенській виставці у 1852. Він був також єдиним з тих, хто дав початок до заснування місцевих підприємств по очищенню керосину».

Колеги та наступники його справи, Ігнат Лукашевич та Адам Братковський, мали більше вдачі і визнання за життя. Лукашевич застосовував той самий метод очищення нафти, що і Ян Зег (визнаючи, однак, першість свого напарника у цій галузі), але ще за життя останнього започаткував власну справу, осівши у Кросенському басейні та забезпечивши собі нафту із власних копалень. Ігнат здобув репутацію людини шляхетної і безкорисливої, він «...покращував умови і забезпечив долі робітників, не потребуючи для того законів, через парламент ухвалених», - згадує про нього некролог. Братковський, як уже було згадано на початку, неабияк посприяв розповсюдженню гасового освітлення, - це відмічав ще Ян Зег. Перша із виготовлених ним гасових ламп призначалася для аптеки Миколяша, пізніше з’явилися лампи, пристосовані для господарчих потреб, і практичною «родзинкою» їхньою став пристрій для прикріплення гноту. Не один студент і професор здійснювали ночами свої наукові пошуки при світлі цих ламп. Наступним кроком були лампи для лікарні, про які зазначалося вище. Але, оскільки патенту на виготовлення ламп Братківський не мав, то ж зараз немає точного уявлення про їхній вигляд і структуру...

*****

Мільйони років вогонь був і залишається богом. Найсвітліші уми після подвигу Прометея продовжують приручати його та перевтілювати його енергію, змушуючи служити людям. «Вінець творіння» їздить у комфортних авто, підкорює космічні простори, зігріває чи освіжає своє житло, виливає метал та варить каву... В той самий час у далеких загублених племенах в Австралії та Африці продовжують приносити жертви та поклонятися стихії.

Нафта сьогодні – це не лише енергія та прогрес, це також влада і необмежені можливості, також майже божественні.

... А отже, можна сказати, що еволюційний процес змінив лише форму, в той час, як значення вогню і палива не змінилося з тих часів, коли з-під долонь первісної людини, що терла патики, витікали перші в історії струмки диму...

Олена Максименко

Контакти

пров. Інженерний 4-Б, офіс 311
м. Київ, 01010 Україна
Tel: +38 044 332-66-08
Fax: +38 044 280-04-12
Email:
Напишіть нам
Copyright © 2016 ТОВ «FGL Energy» Всі права захищені Політика конфіденційності | Умови використання