Енергетичні новини

Прийняття проекту Закону України "Про енергетичну ефективність будівель" закладе надійну основу для зменшення споживання газу та сприятиме вирішенню проблем енергозбереження відповідно до норм Третього енергетичного пакету ЄС.

Про це говорили під час круглого столу, що відбувся 18 травня в Києві, серед яких були народні депутати України, представники Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Міністерства регіонального розвитку, Держенергоефективності, члени Групи підтримки України Європейської Комісії, представники Посольств Польщі, Нідерландів, Швеції, проектів USAID, IFC, експерти та інші. Захід був організований аналітичним центром DiXiGroupспільно з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, Міжфракційним депутатським об'єднанням "За енергетичну незалежність України" та Держенергоефективності.

Борко Райчевич, представник Секретаріату Енергетичного Співтовариства, зазначив, що наразі Україна має найбільш енергоємну економіку серед європейських країн, а тому впровадження Директиви 2010/31/ЄС «Про енергетичну ефективність будівель», яке мало відбутися ще до кінця вересня 2012 року, є вкрай необхідним. Крім того, він наголосив на тому, що політикам вже зараз потрібно думати про те, як імплементувати відповідний закон на різних рівнях: у великих і маленьких містах, селах тощо.

За словами Володимира Бучика, заступника директора та начальника відділу програм та моніторингу показників енергоефективності Департаменту державного регулювання Держенергоефективності, законопроект наразі погоджений всіма міністерствами, окрім Мін’юсту,і, що важливо, практично без зауважень.

Він також додав, що з метою уникнення корупційного втручання органів влади у процес сертифікації, кількість їх функцій була максимально скорочена: «Від органів влади залишається лише дві опції – це створення переліку ВНЗ, які проводитимуть атестацію виконавців сертифікації, і друга – це розробка порядку атестації».

Представник Держенергоефективності зазначив, що при розробці законопроекту багато суперечок виникло навколо питання про недотримання його положень, однак врешті-решт компромісне рішення було досягнуто: «Ми запропонували внести штрафи лише для тих випадків, в яких сертифікація є обов’язковою».

У свою чергу, Кшиштоф Герульський, представник Групи підтримки України Європейської Комісії, наголосив на тому, що Україні наразі варто зосередитися на енергозбереженні, оскільки подібні пріоритети забезпечать державі отримання нових можливостей. Водночас, він зазначив, що європейська сторона надавала свої зауваження до законопроекту «Про енергетичну ефективність будівель», однак ще не отримала зворотної відповіді: «Ми давали свої рекомендації Держенергоефективності. Ми сподіваємось, що ці коментарі будуть зараховані й новий текст законопроекту буде вже зроблений з їх урахуванням».

У відповідь на це голова Держенергоефективності Сергій Савчук заявив, що всі вони дійсно дуже цінні й мають бути відображені в законопроекті, однак є декілька моментів, які стоять на заваді цьому: «Тут питання не в якійсь особистій моїй позиції або позиції працівників Держенергоефективності та міністерств. Найголовніший фактор [який заважає врахувати рекомендації в законопроекті вже зараз – У. Е.]− це фактор часу. Нам потрібно вже швидше приймати цей законопроект. Дуже довго його розглядали в попередні роки, й ті терміни, які зараз стоять для розгляду й прийняття цього законопроекту є дуже амбітними».

Водночас, Сергій Савчук запропонував компромісний варіант вирішення цього питання: погодити законопроект з Мін’юстом, після чого без змін подати його через уряд до парламенту на перше читання та доопрацювати його у комітетах перед другим читанням відповідно до зауважень (якщо вони не є суттєвими) Європейської Комісії. Якщо ж зауваження будуть критичними, то учасники круглого столу обговорили інший варіант: законопроект, який розроблено наразі, подати через уряд на перше читання, а паралельно розпочати розробку нової версії проекту закону, в якій би враховувалися всі коментарі та зауваження ЄК, та подати його до парламенту через депутатів. Мета обох варіантів – якнайшвидше прийняти законопроект «Про енергетичну ефективність будівель», щоб вже влітку зайнятися розробкою відповідного вторинного законодавства, яке сприятиме ефективній імплементації закону.

«Нам потрібно вже зараз думати про те, яке вторинне законодавство необхідно розробити, щоб закон не почав “пробуксовувати”, а почав працювати», додав заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Домбровський.

За результатами обговорення учасники круглого столу дійшли висновку, що законопроект потрібно подати на розгляд вже найближчим часом, а саме − до кінця травня; серед основних його завдань має бути стимулювання людей змінювати свою поведінку в споживанні енергоресурсів. Це сприятиме підвищенню енергоефективності в країні на основі кращого європейського досвіду, що дозволить створити нові робочі місця, підвищить конкурентоздатність вітчизняної економіки та рівень енергетичної незалежності держави.

Анастасія Єрмакова, «Українська енергетика»