Енергетичні новини

З 1 по 4 березня Туркменію для зустрічей з її президентом Бердимухамедовим послідовно відвідали держміністр департаменту енергетики і кліматичних змін Великобританії лорд Філіп Хант, спеціальний представник Європейського союзу з країн Центральної Азії і Грузії Пьєр Морель і спецпосланець держдепу США з питань євразійської енергетики Річард Морнінгстар.

Як пише "Час новин", вони говорили про інтерес британських, європейських і американських компаній в інтенсифікації ділових контактів в нафтогазовій сфері. Туркменський лідер за традицією підкреслював прихильність диверсифікації постачань енергоносіїв на експорт і відвертість співпраці з іноземними інвесторами.

Навесні 2008 року Єврокомісія завдяки дипломатичним зусиллям вибила з Ашхабаду меморандум про постачання 10 млрд кубометрів на рік. У квітні минулого року рамковий документ про вивчення маршруту постачань був підписаний на корпоративному рівні між "Туркменгазом" і німецьким концерном RWE (без вказівки обсягів).

Крім того, президент Бердимухамедов віддав цій компанії розробку блоку 23 на шельфі Каспію на умовах розділу продукції. Європарламент пішов на безпрецедентні політичні поступки, ратифікувавши торговельну угоду між ЄС і Туркменістаном, не дивлячись на ситуацію з правами людини в цій країні.

Швидких дій від нового стратегічного партнера, втім, не послідувало. Лише до кінця осені RWE відкрив в Ашхабаді представництво і зараз приступив до найменш витратної частини передпроектних досліджень - вивчення екологічних ризиків.

Березневі візити західних дипломатів до Туркменістану викликані відчайдушним положенням проекту Nabucco. Консорціум (у нього окрім RWE входять компанії п'яти транзитних країн - турецька Botas, болгарська BEH, румунська Transitgas, угорська MOL і австрійська OMV) вже восени збирається провести open season (тендер з продажу потужності) для постачальників газу по майбутній трубі.

Але перебіг переговорів між постачальниками, споживачами і транзитерами на сьогоднішній день не вселяє жодного оптимізму. Азербайджан не може домовитися з Туреччиною про умови постачань і транзит газу і демонструє готовність експортувати сировину на інших напрямах. Недавно були підписані відповідні контракти з Росією і Іраном. А відносно Nabucco офіційні особи в Баку навіть не приховують свій скепсис.

Представники проектної компанії Nabucco Pipeline не раз говорили, що на першому етапі планують запустити трубу за рахунок ресурсів Азербайджану та Іраку. По 8-10 млрд кубометрів від кожної з цих країн з 2014 року, за заявами консорціуму, забезпечили б мінімальний рівень завантаження (15 млрд кубометрів на рік) труби.

Від туркменського берега до азербайджанської системи газопроводів, яка вже пов'язана з Туреччиною Південно-кавказькою трубою, всього 200 км., але здолати всі бар'єри на дорозі прокладки цієї перемички не удається вже більше півтора десятків років. Нагадаємо, що між Баку і Ашхабадом є застарілі територіальні протиріччя з приводу розділу шельфу Каспію. Зближення сторін, що намітилося в 2008 році, провалилося, і вже влітку минулого року президент Бердимухамедов розпорядився зібрати документи для подання позову до міжнародного суду. З тих пір жодних серйозних переговорів між сторонами не було.

Туркменська влада, за інформацією газети, готова запропонувати європейцям варіант доставки газу для Nabucco до Туреччини в обхід Азербайджану. Йдеться про використання для цих цілей нового газопроводу від родовища "Довлетабад" до Ірану потужністю до 12 млрд кубометрів на рік, введених 6 січня. Але ця ідея навряд чи знайде розуміння у Вашингтоні, який прагне до максимальної економічної і політичної ізоляції Тегерану.