Енергетичні новини

Пані та панове,

Почесні гості,

Для мене велика честь бути сьогодні тут та говорити про вкрай важливий рік у енергетичних стосунках між ЄС та Україною.

Цього року відбулося кілька важливих подій:

По-перше, 1 лютого цього року Україна стала державною-членом Енергетичного Співтовариства. Без сумніву, ця подія є вкрай важливим кроком у напрямі до єдиного енергетичного ринку.

Членство в Енергетичному Співтоваристві означає не лише дотримання спільних правил, що регулюють роботу наших енергетичних ринків, але й обмін досвідом та рішень, спрямованих на оптимальну роботу наших енергетичних ринків. Разом ми можемо працювати на побудову життєздатних, конкурентоздатних, прозорих та стабільних енергетичних ринків, які зможуть привабити потрібні інвестиції.

Крім того, членство в Енергетичному Співтоваристві є динамічним зобов’язанням рухатися тією самою дорогою, якою рухаються країни-партнери України. Наступного тижня у Кишиневі Україна відвідає – вперше як повноправний член Енергетичного Співтовариства – ключову зустріч, на якій Міністерська рада Співтовариства ухвалюватиме рішення про підвищення рівня амбіцій для регіональних ринків електроенергії та газу.

По-друге, Україна зараз здійснює кілька важливих кроків у напрямі реалізації своїх зобов’язань у рамках Енергетичного Співтовариства. Органи державної влади України та регуляторні інституції зайняті розробкою та ухваленням як первинного, так і вторинного законодавства. Я радий, що співпраця з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства розвивається дуже добре; я переконаний, що здійснюються всі потрібні зусилля для вчасного завершення роботи.

Цілком природно, що розробка нового законодавства тягне за собою необхідне реструктурування ринку. Сьогодні ми почули про плани Уряду з реструктуризації Нафтогазу. ЄС з нетерпінням очікує можливості детально оцінити цей план з огляду на зобов’язання, які Україна взяла на себе в рамках Енергетичного Співтовариства. Одне з важливих питань, звісно, полягатиме в тому, як правові та фінансові зобов’язання Нафтогазу перейдуть до нових структур, створених у відповідних сферах діяльності, тобто в сферах постачання, транспортування та розподілу енергії. Знову ж, прозорість та обґрунтованість тарифів (віддзеркалення у них реальних витрат) для всіх груп споживачів є ключем для успішної реорганізації газового ринку.

По-третє, цього року ми також досягли цілком конкретних результатів у реалізації Спільної декларації Конференції з модернізації газотранспортної системи України, що відбулася у березні 2009 року. У своєму нещодавньому Повідомленні щодо безпеки енергопостачання «Енергетична політика ЄС: працюючи з партнерами поза нашими кордонами» Європейська Комісія чітко та прозоро заявила про свою підтримку модернізації української газотранспортної системи. У ній Комісія говорила про мету завершити модернізацію української газотранспортної системи не пізніше 2020 року.

Оскільки через зниження обсягів власного видобутку газу в ЄС попит Європейського Союзу на імпортований природний газ зростатиме, українська газотранспортна система, поза всіляким сумнівом, зберігатиме важливість для ЄС та всього європейського континенту.

Добре функціонуюча, надійна, конкурентоздатна та стабільна транзитна система України є неодмінною передумовою не лише для безпеки газопостачання в Європі, але й для економічного розвитку самої України та для добробуту її громадян.

Газотранспортна система України є головною віссю транспортування російського газу до Європи. Ця система, разом з унікальним географічним місцезнаходженням України та її спроможностями – не лише щодо транспортування газу, але й щодо газосховищ та видобутку – може запропонувати більше гнучкості у транзиті газу, ніж транзит через один-єдиний газопровід.

Водночас знаходження збалансованого та взаємовигідного довгострокового тристороннього рішення для підтримки майбутніх газопотоків до України та ЄС та для уникнення переривань газопостачання, свідками яких ми були в минулому, відповідає найкращим економічним інтересам і України, і ЄС, і Росії. Можливий перегляд газових контрактів 2009 року не має ставити під сумнів безперервність газового транзиту до Європи і має шанувати зобов’язання, що їх Україна взяла на себе в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

Модернізована та надійна газотранспортна інфраструктура є ключовою умовою для того, аби Україна зреалізувала довгострокову стратегію, яка дозволила би їй залишитися надійним та конкурентоздатним гравцем у газотранспортній сфері.

Сьогодні ми також дізналися про результати профінансованого ЄС дослідження з техніко-економічного обґрунтування та оцінки екологічних і соціальних наслідків модернізації газотранспортної системи. Дослідження є важливою складовою процесу контролю, що його вимагають міжнародні фінансові інституції для кредитування модернізації газотранспортної системи, починаючи з пріоритетної першої фази модернізації газогону Уренгой-Помари-Ужгород.

Аби досягти поступу в реалізації цього проекту, Україні тепер потрібно зреалізувати погоджені реформи газового сектору, відповідно до положень Спільної декларації, підписаної в березні 2009 року, та до зобов’язань, які Україна взяла на себе у рамках Енергетичного Співтовариства. Йдеться про дотримання базових принципів, що випливають з енергетичних норм ЄС. Я також хотів би скористатися цією можливістю та нагадати, що деякі принципи мають бути реалізованими до кінця 2011 року.

Аби допомогти Україні здійснити це завдання, ЄС, разом із Світовим Банком, надає їй допомогу для підтримки створення Управлінського підрозділу. Його мета - контролювати модернізацію газотранспортної системи та, разом із фахівцями Світового банку, надавати консультації щодо корпоратизації та фінансової прозорості Нафтогазу. Ми сподіваємося, що це забезпечить незалежність роботи, водночас гарантуючи високий рівень експертизи.

Із новими тенденціями на енергетичних ринках пов’язані також важливі виклики.

Світові енергетичні ринки зараз переживають значні трансформації. У цій реальності Україна, яка є великим споживачем енергії, має, подібно до ЄС, звернути увагу на можливості диверсифікації своїх енергоресурсів та транзитних шляхів.

Якщо говорити про енергоресурси, то Україні тут пощастило: вона має великі запаси природних ресурсів. Я радію з того, що протягом останнього року Україна, аби збільшити власну безпеку постачання, зосередила більше уваги на їхній розробці. Потенціал України для традиційних і нетрадиційних способів видобутку газу також має бути ключем для майбутнього України як експортера газу та для розвитку сучасних стосунків постачання та транзиту з ЄС. Звісно, передумовами для цього є побудова доброго та привабливого інвестиційного клімату та стабільна політична ситуація, що спирається на принципи верховенства права та демократії.

Зростання розробки та видобутку кожного окремого енергоресурсу має свої власні виклики. Якщо йдеться про нетрадиційний газ, то особливу роль слід приділити екологічним питанням. У вугільній галузі ЄС профінансовував великий проект «Програма підтримки політики у вугільній галузі», націлений на допомогу Україні в її зусиллях з реструктурування своєї вугледобувної промисловості. Підтримуване проектом реструктурвання передбачає зміцнення відповідальності перед суспільством та ефективне витрачання ресурсів, націлене на покращення безпеки видобування та розв’язання низки екологічних питань, пов’язаних із вугільною галуззю. Результатом діяльності проекту став Майстер-план, створений спільно з провідними українськими експертами та урядовцями, який містив серію рекомендацій щодо реформи вугільного сектору.

В Україні триває приватизація електроенергетичного сектору. Важливо забезпечити прозорість цього процесу, а також інвестувати в модернізацію електростанцій, які дозволять дотримуватися правил ЄС щодо викидів шкідливих речовин з великих спалювальних систем.

Торкаючись перспектив розвитку українського ядерного сектору, я хочу висловити своє задоволення з того факту, що ми маємо добре розвинуту співпрацю у сфері ядерної безпеки. Зокрема, нещодавно ми почали співпрацю з впровадження стрес-тестів, ініційованих ЄС після аварії у Фукусімі.

Нарешті – хоча цей фактор аж ніяк не є останнім за значущістю – я хотів би сказати ось що: всі знають, що майбутнє – за розвитком відновлювальних джерел енергії та значним покращенням енергетичних заощаджень та енергоефективності. Це сфера, яка, на мою думку, ставатиме дедалі важливішою в нашій енергетичній співпраці. Існують великі можливості для покращення енергетичної ефективності як у ЄС, так і в Україні. А тому ми маємо капіталізувати цю можливість. Ми не можемо втрачати час.

Торкаючись теми нових маршрутів постачання енергоресурсів, я хочу сказати, що ЄС з інтересом дивиться на українські можливості – наприклад, на транспортування до України газу від інших постачальників (наприклад, скрапленого газу) чи на транзит нафти з Азербайджану через Україну крізь нафтопровід Одеса-Броди.

Усі ці сфери є цікавими процесами, які відкривають нові можливості для співпраці між ЄС та Україною. Я з нетерпінням очікую на ці нові виміри в нашій енергетичній взаємодії.

Дякую

Джерело: Новини Представництва Європейського Союзу в Україні.