Енергетичні новини

Європа повинна збільшувати витрати на інфраструктуру для постачань природного газу споживачам з нових джерел в Африці, Туркменії і Казахстані, сказав головний виконавчий директор Eni Паоло Скароні на конференції в Х'юстоні.

Проекти газопроводів на півдні Європи - "Південний потік" і "Набукко" - потрібно об'єднати для скорочення витрат, наводить його слова агентство Bloomberg. Італійська компанія Eni є партнером ВАТ "Газпром" в проекті "Південний потік".

"Що ми маємо тут - це те, що банкіри називають стратегічною відповідністю Якщо всі партнери приймуть рішення про об'єднання двох газопроводів на частини дороги, ми зменшили б інвестиції, експлуатаційні витрати і збільшили б загальний дохід", - зазначив Скароні.

За його словами, Європі ймовірно необхідно щороку імпортувати додатково 180 млрд кубометрів природного газу до 2020 року, тоді як Китай, Індія і Азійсько-Тихоокеанські країни-члени Організації економічного співробітництва і розвитку також збільшують його закупівлі.

Росія надає європейським країнам біля 300 млрд кубометрів газу на рік. Такі компанії, як німецька E.On Ruhrgas і французька GDF Suez основну частину свого газу купують в "Газпрому" і StatoilHydro.

Виявлення сланцевого газу в США звільнили частину постачань газу для решти світу, вважає Ськароні. Нові джерела газу в Африці або Туркменії і Казахстані допомогли б задовольнити попит в Європі, якщо з'єднання трубопроводів дозволило б транспортувати газ на основні ринки, сказав він.

Італія - третій за обсягом ринок збуту російського газу в Європі. За даними управлінської звітності, торік "Газпром" надав до Італії 19 млрд кубометрів газу, що на 15% менше, ніж в 2008 році.

Газогін "Південний потік", завдання якого обійти ризикованих транзитерів, повинен пройти від чорноморського узбережжя Росії до Болгарії, а потім - до Італії і Австрії. Потужність нової газопровідної системи планується в об'ємі 63 млрд кубометрів на рік.

Проект "Набукко" потужністю 31 млрд кубометрів на рік передбачає постачання газу з Каспійського регіону до Європи в обхід Росії. Він передбачає будівництво газопроводу довжиною 3,3 тис. км., що сполучає Каспійський регіон, Близький Схід і Єгипет через Туреччину, Болгарію, Румунію, Угорщину з Австрією і далі з країнами Центральної і Західної Європи.