Енергетичні новини

Енергоємність ВВП України є однією з найвищих у світі: вона у 2,5 рази вища, ніж у Польщі, та у 3,3 рази вища, ніж у Німеччині (за даними 2018 року).

Про це розповів Олексій Рябчин, заступник міністра енергетики та захисту довкілля, на “Форумі реформ: На шляху до Вільнюса”.

Висока енергоємність ВВП означає низьку конкурентоспроможність економіки.

Причинами цього є:

• енергетична бідність через значну кількість субсидіантів;

• низька енергоефективність економіки.

Ефективна політика у цій сфері – це зменшення кількості споживачів, що перебувають за межею енергетичної бідності та потребують державної підтримки, та зниження витрат енергії на одиницю ВВП.

При цьому, як зазначив голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, близько 70% українців не знають, що держава щороку виділяє 1,5 млрд грн на енергоефективність.

Що зроблено у 2019 році:

• надано 21,2 тис. “теплих кредитів” на загальну суму 1,4 млрд грн;

• на “негазові” котли видано 1049 кредитів на 34,3 млн грн;

• для фізосіб видано 17 684 кредити на суму 600,2 млн грн;

• для ОСББ/ЖБК – 2509 кредитів на 727,7 млн грн.

У 2020 році Міненергетики планує запровадити у пілотному режимі “зелені кредити” на підтримку підприємств, ЕСКО компаній (Енергосервісних компаній – ред.), розбудову електромобільної інфраструктури, акумуляцію зеленої енергетики.

Якого результату очікують:

• 1 грн в енергоефективність залучає 3 грн в економіку через економічний мультиплікатор;

• посилення конкурентоспроможності в економіці;

• нові робочі місця;

• зменшення негативного впливу на довкілля, зменшення викидів.