Енергетичні новини
11 листопада 2009
Енергетики призивають до революції
При збереженні нинішніх тенденцій до 2030 р. попит на викопні енергоресурси збільшиться на 40%, їх ціна подвоїться, а концентрація парникових газів в атмосфері перевищить критичну норму. Про це в щорічному звіті попередило Міжнародне енергетичне агентство (IEA).
Міжнародне енергетичне агентство попереджає про низку не найприємніших наслідків надмірного вжитку енергоресурсів. "Дотримання поточних трендів у використанні енергоресурсів ставить світ на шлях підвищення температури до 6°C і створює серйозні погрози глобальній енергетичній безпеці. Уряди зобов'язані якнайшвидше укласти світову кліматичну угоду, яка допоможе розробити випуск альтернативних видів енергії, включаючи атомну, аби випускати не так багато парникових газів", - заявив виконавчий директор IEA Нобуо Танака.
Як зазначається в звіті IEA, в 2009 р. вперше з часів Другої світової війни буде відмічено падіння світового вжитку нафти приблизно на 2,2% і електроенергії - на 1,6%, а обсяг викидів CO2 зменшиться на 3%. Проте вже з 2010 р. економіка почне виходити з кризи, і за рахунок бурхливого зростання Китаю, Індії та інших країн азійсько-близькосхідного регіону станеться стрімке збільшення цих показників.
До 2030 р. світовий вжиток електроенергії підніметься на 77%, а викиди CO2 зростуть, переважно через введення нових вугільних електростанцій, з 28,8 млрд. т в 2007 р. до 34,5 млрд. т в 2020 р. і до 40,2 млрд. т в 2030 р.
За словами експертів, якщо країни не введуть нових жорстких обмежень на викиди CO2, викопне паливо так і залишиться домінуючим джерелом енергії, з долею 77% в загальносвітовому обсязі виробництва. До 2030 р. попит на нафту зросте на 24% - з нинішніх 85 млн. барелів на день до 105 млн. барелів./д, попит на природний газ збільшиться на 42% - з 3 трлн. куб. м до 4,3 трлн. куб. м на рік, попит на вугілля - на 53%.
"настів час для рішучих дій. Це має бути революція. Але ця революція може статися, якщо енергетичній індустрії дадуть фінансовий сигнал. Нам потрібна операція в Копенгагені. Без неї нічого не зрушиться з місця", - говорить провідний економіст IEA Фатіх Бірол.
Головна проблема, котра стримує інвестиції в передові енергетичні розробки, - відсутність визначеності відносно того, чи продовжать уряди підтримувати програми скорочення викидів. До 2012 р. діє Кіотський протокол, що зобов'язав розвинені держави і країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів в 2008-2012 р. в порівнянні з 1990 р. на 5,2%.
Очікувалось, що нова довгострокова глобальна угода зі зменшення викидів буде прийнята в грудні 2009 р. в Копенгагені на зустрічі делегатів 181 держави, що беруть участь у конвенції ООН про зміну клімату. Проте жорсткі розбіжності країн-учасниць відносно витрат на боротьбу з викидами СО2 залишають дуже мало надій, що нова угода з'явиться в нинішньому році.
За підрахунками IEA, аби утримати рівень концентрації парникових газів в атмосфері в межах 450 об'ємних частин на мільйон (зараз ця величина наближається до 385) і не допустити катастрофічних змін клімату, світовій спільноті потрібно до 2030 р. виділити $10,5 трлн. на скорочення викидів у виробництві електроенергії і $6,2 трлн.- у транспортному секторі. Втім, багато країн вважають за краще направляти гроші на боротьбу з кризою та іншими проблемами в середині держави, вважаючи, що вклад у зменшення викидів СО2 не так важливий.
← Усі новини та події