Енергетичні новини

Восени державна підтримка виробництва біопалива в Україні повинна оформитися законодавчо. Учасники ринку вітають наміри уряду, але експерти не очікують найближчим часом істотних рухів у формуванні вітчизняного виробництва цього виду пального.

Серед причин, що перешкоджають розвитку ринку біопалива, експерти називають вітчизняне нафтове лобі. Дійсно, нафтотрейдерам, у випадку успішного розвитку вітчизняного виробництва як біоетанолу, так і біодизеля, доведеться потіснити свої позиції на вітчизняному ринку. Навіть за умови, що біопаливо буде реалізовуватися усередині країни, а не йти на експорт у країни ЄС, рентабельність цього бізнесу буде досить високою. За оцінками експертів, собівартість, приміром, біоетанолу (Біо-100) становить близько 4,35-4,45 грн./л, а його роздрібна ціна зараз досягає 6,30 грн./л. А якщо врахувати, що поточна вартість високооктанових бензинів на стелах АЗС країни коливається в межах 6,60-6,70 грн./л, у біоетанолу з'являються серйозні передумови до конкурентноздатності. У перспективі альтернативне паливо могло б стати серйозним фактором, що стримує вітчизняні ціни на пальне, які останнім часом надчуттєві до світових коливань цін на нафту та нафтопродукти.

Поки ж поширення біологічних видів палива в країні носить епізодичний характер, а його виробництво продовжує перебувати в зародковому стані. Незважаючи на багаторічні потуги виконавчої влади стимулювати альтернативні джерела палива, законодавчого закріплення преференцій для його виробників немає дотепер. У грудні 2006 р. Кабмін затвердив програму розвитку виробництва дизельного біопалива, відповідно до якої Україна повинна до 2010 р. побудувати не менше 20 заводів з виробництва біодизеля загальною потужністю не менше 623 тис. т/г. Це б дозволило забезпечувати до 10% усього споживання дизпалива. Але законопроект, що передбачає істотні пільги (звільнення від податку на прибуток на десять років і від оподатковування при ввезенні обладнання для виробництва біопалива на п'ять років, нульова ставка акцизного збору на етиловий спирт і т.п.), так і не був прийнятий.

Відновити рух назустріч потенційним виробникам біопалива декількома днями раніше спробувала прем'єр Юлія Тимошенко. Глава уряду запропонувала учасникам ринку розробити і до 1 вересня представити на її розгляд законопроект, що передбачає преференції для вітчизняних виробників - спрощене одержання землі під будівництво і компенсація державою процентних ставок по кредитах під будівництво даних заводів. Правда, зворотною стороною такого сприяння є введення обмежень на посів олійних. "Усім хочеться експортувати ріпак... Давайте домовимося, що ріпак, наприклад, або сою сіяють тільки ті, хто може їх переробити в Україні і віддати біопаливо Україні", - резюмувала прем'єр.

Проте деякі гравці ринку схвалюють такий поворот держстратегії. "Краще, коли сировина переробляється усередині тієї країни, у якій виробляється. Сьогодні ми досвідчені у вирощуванні кукурудзи, сої. Це чудові продукти для виробництва як одного, так й іншого видів біопалива: і біоетанолу, і біодизеля", - вважає гендиректор компанії Sintal Agriculture Public Ltd, що володіє агрохолдингом "Синтал-Д", Вадим Могила. "Ми зараз продаємо сировину. Коли ми будемо виробляти готовий продукт, що буде використовуватися усередині країни, це буде саме та додана вартість, яку ми, компанії і країна, втрачаємо", - відзначає гендиректор агрокомпанії "Ленд Вест компані" Михайло Коринкевич.